Що повинен знати майбутній першокласник.
Відповіді на 25 запитань
Проведіть самостійно співбесіду зі своєю дитиною. за допомогою експрес-тесту у відповіді запитань. та ви легко зможете визначити рівень готовності майбутнього школяра.
Перевіряємо готовність до школи: що повинні чітко знати дошкільнята?
1. Знати своє прізвище, ім’я, по-батькові.
2. Чітко називати свій вік і дату народження.
3. Знати країну, у якій живе, називати свою національність.
4. Чітко озвучувати домашню адресу, місто проживання.
5. Знати ПІБ своїх батьків.
6. Називати професії тата й мами.
7. Знати імена своїх дідусів і бабусь.
8. Вміти визначати частини доби (ранок, обід, вечір, ніч).
9. Називати всі пори року та місяці (знати їхню послідовність), дні тижня.
10. Вміти розповісти про погодні явища.
11. Знати основні кольори.
12. Перелічувати якомога більше домашніх тварин і знати, як називають їхніх дитинчат.
13. Уміти об’єднувати предмети в тематичні групи: транспорт, овочі, фрукти, ягоди, професії, птахи, одяг, взуття тощо.
14. Уміти розповідати вірші, знати народні казки.
15. Розрізняти та правильно називати прості геометричні фігури.
16. Орієнтуватися у просторі та на аркуші паперу: уміти наносити прості графічні позначки вправо, вліво, вгору, вниз.
17. Уміти самостійно створювати розповідь по картинці, яку демонструють.
18. Дитина повинна вміти переказувати почутий текст. Важлива і деталізація почутого, і вміння послідовно переказати оповідь.
19. Розглянути картинку із різними предметами, після чого запам’ятати та назвати 6-8 побачених зображень.
20. Розрізняти “праворуч” та “ліворуч”.
21. Уміти переписувати зі зразка друковані літери.
22. Знати цифри та рахувати в межах 10.
23. Вміти у зворотному порядку рахувати від 5 до 1.
24. Розуміти такі поняття, як «більше», «менше», «рівне».
25. Гарно володіти ножицями, олівцем: проводити прямі лінії, малювати фігури, акуратно заштриховувати чи зафарбовувати.
Готовність дитини до школи перевіряється різними методами – тестування, аналіз малюнків, вміння копіювати написані слова, шукати зайве на картинках тощо. Але для батьків, які вагаються, у якому віці відправляти дитину до школи, гарними показниками повинні бути словниковий запас дитини, її вміння чітко висловлюватися.
Цитати про школу
Будь-яка школа славна не кількістю учнів, а славою своїх учнів. М. Пирогов
Метою школи завжди повинно бути виховання гармонійної особистості, а не спеціаліста .А. Ейнштейн
Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє. А. Барбюс
Деякі діти так люблять школу, що хочуть залишатися в ній все життя. Ось з них і виходять вчені. Х. Штейнхаус
Щоб утворити народ, потрібні три речі: школи, школи і школи. Л. Толстой.
«Ми ж нічого не будемо встигати!»
- головні страхи батьків перед школою
Підготовка до школи - стрес як для дітей, так і для батьків. Діти переживають другу значиму вікову кризу, а батьки п'ють валер'янку, читають чати «Після передшкільної групи» і нервують ще більше. Як і у всіх складних ситуаціях, спочатку потрібно ЗГАДАТИ себе, а вже потім зрозуміти дитину. Психолог Олена Савчук пропонує заглянути в очі головним батьківським страхам напередодні самого першого вересня.
«МОЯ ДИТИНА НЕ ГОТОВА ДО ШКОЛИ»
Тому що вона недостатньо добре читає, лічить і знає мало віршів. Але панікувати не варто. Найгірше, що можна зробити в цій ситуації, - почати посилено готувати дитину до школи, інтенсивно загодовуючи її знаннями і занадто емоційно реагуючи на помилки. Все це може геть-чисто відбити бажання вчитися, але ж саме воно - головний показник готовності дитини до школи. Не менш важлива довільність поведінки (тобто вміння дитини керувати нею і діяти виходячи з поставленої мети), яка тісно пов'язана з мотивацією до навчання. Я не за те, щоб зовсім не готувати дитину і нічому її не вчити, але в останній рік перед школою краще дати їй можливість награтися вдосталь.
Ще один важливий компонент підготовки - розвиток комунікативних навичок. Побільше розмовляйте з дитиною, задавайте їй відкриті питання (ті, на які не можна відповісти просто «так» і «ні»), обговорюйте щось разом і постарайтеся зробити так, щоб вона частіше бувала в колі інших дітей. Навіть якщо вона не відвідувала дошкільний заклад, до семи років вона, швидше за все, вже навчилась вибудовувати відносини - на дитячому майданчику, в гостях або на улюбленому розважальному комплексі.
Якщо в школі вам дійсно запропонували привести дитину через рік, це не привід панікувати і засмучуватися. Розцінюйте це як додатковий рік дитинства - у віці шести-семи років діти міняються швидко і значення має кожен місяць. Не нехтуйте рекомендаціями психолога, і тоді на майбутній рік вашій дитині буде набагато цікавіше і легше вчитися.
«ЯК ЖЕ ВОНА БУДЕ ТАМ БЕЗ МЕНЕ, А Я БЕЗ НЕЇ»
Багатьох батьків турбує, чи зможе дитина подбати про себе: постояти за себе, самостійно переодягнутися, поїсти і так далі. Чи зможе! Два етапи сепарації ваша дитина вже пройшла - разом ви якось пережили рік і навіть три. Криза семи років зазвичай проходить м'якше, ніж попередні два. Дитина в цьому віці податлива і прагне відобразити, як дзеркало, оточуючих дорослих. Тому знову - не панікуйте! Більше довіряйте дитині, займіться собою, своїми почуттями, і 1 вересня вона набагато простіше адаптується шкільного життя.
«ЇЙ БУДЕ ВАЖКО ЗВИКНУТИ ДО ШКІЛЬНОГО РЕЖИМУ»
Тут - головне готуватися заздалегідь: раніше лягати і вставати, приблизно в один і той же час снідати і обідати, щоб зробити перехід на новий режим більш плавним. Часом нагадуйте дитині, що скоро вона піде в школу і це здорово. Розкажіть заздалегідь про те, як тепер буде будуватися її день, в який час вона буде йти в школу, у скільки повертатися додому і так далі.
Чим менше невідомих залишиться перед початком навчального року, тим спокійніше буде дитина і тим легше пройде адаптацію. Наявність або відсутність мотивації сильно впливає на звикання до школи, тому стежте за тим, як і що говорите про школу при дитині.
«У ДИТИНИ НЕ СКЛАДУТЬСЯ ВІДНОСИНИ З ВЧИТЕЛЕМ»
Відносини дитини з учителем - дійсно те питання, яким варто потурбуватися. Навіть те, в яку школу піде вчитися дитина, не настільки важливо, як до кого. Тут, звичайно, багато що залежить від самої дитини, і кожній мамі видніше, що для неї краще. Кому-то потрібні чіткі рамки і викладач суворіше, який вміє поставити і утримати кордону. А кому-то більше підійде турботлива вчителька - «фея-хрещена».
Головне - орієнтуйтеся на свою дитину, а не на відгуки сусідів. Те, що корисно для одного, може не підійти іншому. Подивіться на педагогів, послухайте їх на дні відкритих дверей, поспілкуйтеся, виберіть того, хто подобається, і починайте «піарити» його дитині. Звичайно, не варто кожен день, як мантру, повторювати: «У тебе буде така класна вчителька!» Можна просто розповісти про вчителя з позиції схвалення, порадіти, що саме до нього потрапить дитина. Це допоможе знизити тривогу дитини перед знайомством і заздалегідь налаштуватися на спілкування в позитивному ключі.
«ЇЇ НЕ ПРИЙМУТЬ В КЛАСІ»
Навколо вашої дитини будуть точно такі ж розгублені першокласники, і для того, щоб у них склалися якісь стосунки, потрібен час.
Щоб побачити людину поруч, дитині спочатку потрібно впоратися з власною тривогою і озирнутися. Тут багато що залежить від учителя - саме він здатний створити в класі теплу приймаючу атмосферу. У молодших класах діти зазвичай не беруть саме тих однокласників, у кого не склалися стосунки з педагогом.
Звичайно, важливо і те, чи налаштована дитина на спілкування з іншими дітьми. Поясніть заздалегідь, що будь-який з однокласників - її потенційний друг, що всі діти хороші. Більшого в цій ситуації ви не подолаєте, то залишається тільки спостерігати і коригувати, якщо щось піде не так.
«МИ Ж НЕ БУДЕМО ВСТИГАТИ!»
Розпочнеться навчання, домашні завдання ... А як же драмгурток, карате і фортепіано, які так любить дитина? Як я буду її забирати, відводити, працювати? З одного боку, тут багато що залежить від індивідуальних особливостей дитини: чи багато у нього енергії і як швидко вона може працювати. З іншого боку - від того, як батьки розставляють пріоритети. У будь-якому випадку, все встигнути неможливо, чимось, швидше за все, доведеться пожертвувати.
За час навчання в школі всі батьки зіткнуться з проблемою того, як допомогти дитині зробити вибір і навчитися розподіляти свій час, - не тільки в першому класі. Заздалегідь переживати не варто, будете вирішувати по мірі надходження.
«ЇЙ БУДЕ ПОГАНО В ШКОЛІ, А Я НЕ ДІЗНАЮСЬ ПРО ЦЕ ВЧАСНО!»
Тут важливо те, яким чином будуються ваші стосунки з дитиною. Найчастіше діти мовчать про свої проблеми, коли батьки реагують на ці розповіді або занадто емоційно ( «Як тепер жити, якщо ти розбив коліно? А раптом зараження, а раптом перелом, а раптом струс мозку?») Або зовсім відсторонено ( «Вчися вирішувати свої проблеми сам, твої проблеми - насамперед твої »).
У першому випадку у дитини з'являється бажання вберегти маму від негативних переживань, з якими вона не вміє справлятися, в другому - відчуття, що просити допомоги марно. Зовнішньо звинувачувальні реакції ( «Напевно, ти сам щось зробив не так» або навіть «Значить, так тобі і треба») теж не сприяють бажанню ділитися проблемами.
Якщо у вас склалися теплі довірчі відносини з дитиною, то боятися нічого. Про всяк випадок нагадуйте їй, що у всіх непростих ситуаціях потрібно перш за все звертатися до вас. Але якщо такі страхи вас взагалі не турбують, то, швидше за все, у ваших стосунках все добре і ви не пропустите тривожних сигналів.
