ВИХОВАТЕЛІ:

 - Лаврів Любов Ярославівна - спеціаліст вищої категорії

 - Гошовська Оксана Володимирівна – спеціаліст другої категорії

  ПОМІЧНИК ВИХОВАТЕЛЯ:

-    Кусень Любов Ярославівна

ГРУПА «МЕТЕЛИКИ» - СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

2024-2025 навчальний рік

СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

    Дошкільне дитинство — важливий період у всебічному розвитку дитини та підготовці до його майбутнього, шкільного життя.

  Але останній рік перед вступом до школи, тобто вік від п’яти до шести років,— найбільш відповідальний у вирішенні цих завдань.

  Типові для цього часу особливості фізичного, інтелектуального та психічного розвитку малюків дозволяють активно підготувати їх до періоду навчання.

   Сприйняття дитини стає більш свідомим та цілеспрямованим.
  Якщо молодший дошкільник сприймає зазвичай те, що йому найбільше сподобалося, привернуло увагу, то малюк шостого року життя вже здатен підкорити сприйняття довколишніх предметів та явищ певній меті, які ставить він сам. У дитини розвивається спостережливість, формуються окомір, зорова оцінка пропорцій, що характеризують певний предмет. У старшого дошкільника розвиваються також довільна та мимовільна увага, здатність до аналізу та вміння відтворювати раніше засвоєне.
   Завдяки цьому відбувається перехід від наочно-дійового до наочно-образного мислення.      Формуються узагальнені способи мислення: порівняння, відшукування схожостей, відмінностей, класифікація, аналіз, поєднання тощо.

   П’ятирічна дитина продовжує активно накопичувати словниковий запас. Відбувається оволодіння граматичним складом рідної мови, зокрема різними видами складних речень. На порозі старшого дошкільного віку мовлення набуває ознак розмірковування, що сприяє розвитку здатності діяти подумки, подумки планувати, контролювати діяльність. З’являється пояснювальне мовлення.

   Характерною особливістю мовлення дитини п’яти років є застосування мови для спілкування з однолітками. Малюк ставить запитання, розповідає, розмірковує, фантазує, намагається скласти віршики та пісеньки, обмінюється враженнями. Тепер він здатен до детальної словесної характеристики предметів та явищ: може назвати їх якості, ознаки, відношення. А численні запитання дитини, як правило, спрямовані на пізнання оточуючого світу та отримання знань. Під впливом дорослого поступово виникає якісно нова форма спілкування — особистісна. Дитина хоче не просто мати увагу з боку інших, але й відчувати пошану, взаєморозуміння, співчуття.

   Старшому дошкільнику під силу вирішувати досить складні завдання; звичайно, якщо при цьому дорослий надає йому можливість спостерігати доступні для його розуміння факти. Малюк вже вміє узагальнювати; встановлювати зв’язки, класифікувати предмети за певною ознакою на більш високому рівні порівняно з попередніми роками. У старшого дошкільника починає розвиватися словесно-логічне мислення. Однак логіка мислення п’ятирічної дитини є ще досить своєрідною, недосконалою: малюк припускається помилок, часто не може в сукупності проаналізувати всі деталі ситуації або інтелектуального завдання, виокремити в ньому головне тощо.

   Пам’ять вихованця шостого року життя перебуває у стані переходу від мимовільної до свідомої. Дитина може легко завчити текст віршика, пісеньки. Тому вихователям необхідно звертати увагу також на розвиток смислової пам’яті старших дошкільнят.

   Особливістю емоційного розвитку малят шостого року життя є те, що вони стають більш стриманими. Діти засвоюють «мову почуттів»: міміку, жести, пози, інтонації голосу тощо.
  Малюк здатен приховати власні відчуття страху, агресії, сльози тощо.

Упродовж старшого дошкільного віку дитина набуває здатності довільно керувати пізнавальними процесами.

   Діти п’яти років можуть систематично виконувати посильні трудові обов’язки. Вони намагаються зробити щось корисне для інших, бути потрібними їм. Організація діяльності старших дошкільників, коли діти усвідомлюють, що їхня участь і якість роботи є складовою спільного результату, сприяє формуванню трудових дій.

   Процес навчання старших дошкільників супроводжується позитивними інтелектуальними емоціями. У ньому малята бачать шлях до дивовижних відкриттів. Малюки шостого року життя зазвичай з інтересом ставляться до навчання, щоправда, сприймають і запам’ятовують переважно ті завдання, які можна безпосередньо використати в художній діяльності або для гри.

   У цей період дитина починає особливо захоплено гратися. Ігри старших дошкільнят стають різноманітними та розгорнутими, їм властиве ускладнення сюжету. Як правило, ігри малят п’яти років дедалі набувають більш творчого характеру: вони вже сюжетно-рольові, моделюючі та групові. Розвиваються і різні підвиди сюжетно-рольової гри: режисерські, ігри-фантазії, ігри з правилами тощо. Дошкільне дитинство — важливий період у всебічному розвитку дитини та підготовці до його майбутнього, шкільного життя.
  Але останній рік перед вступом до школи, тобто вік від п’яти до шести років,— найбільш відповідальний у вирішенні цих завдань.

  Типові для цього часу особливості фізичного, інтелектуального та психічного розвитку малюків дозволяють активно підготувати їх до періоду навчання.

   Сприйняття дитини стає більш свідомим та цілеспрямованим.
  Якщо молодший дошкільник сприймає зазвичай те, що йому найбільше сподобалося, привернуло увагу, то малюк шостого року життя вже здатен підкорити сприйняття довколишніх предметів та явищ певній меті, які ставить він сам. У дитини розвивається спостережливість, формуються окомір, зорова оцінка пропорцій, що характеризують певний предмет. У старшого дошкільника розвиваються також довільна та мимовільна увага, здатність до аналізу та вміння відтворювати раніше засвоєне.
   Завдяки цьому відбувається перехід від наочно-дійового до наочно-образного мислення.      Формуються узагальнені способи мислення: порівняння, відшукування схожостей, відмінностей, класифікація, аналіз, поєднання тощо.

   П’ятирічна дитина продовжує активно накопичувати словниковий запас. Відбувається оволодіння граматичним складом рідної мови, зокрема різними видами складних речень. На порозі старшого дошкільного віку мовлення набуває ознак розмірковування, що сприяє розвитку здатності діяти подумки, подумки планувати, контролювати діяльність. З’являється пояснювальне мовлення.

   Характерною особливістю мовлення дитини п’яти років є застосування мови для спілкування з однолітками. Малюк ставить запитання, розповідає, розмірковує, фантазує, намагається скласти віршики та пісеньки, обмінюється враженнями. Тепер він здатен до детальної словесної характеристики предметів та явищ: може назвати їх якості, ознаки, відношення. А численні запитання дитини, як правило, спрямовані на пізнання оточуючого світу та отримання знань. Під впливом дорослого поступово виникає якісно нова форма спілкування — особистісна. Дитина хоче не просто мати увагу з боку інших, але й відчувати пошану, взаєморозуміння, співчуття.

   Старшому дошкільнику під силу вирішувати досить складні завдання; звичайно, якщо при цьому дорослий надає йому можливість спостерігати доступні для його розуміння факти. Малюк вже вміє узагальнювати; встановлювати зв’язки, класифікувати предмети за певною ознакою на більш високому рівні порівняно з попередніми роками. У старшого дошкільника починає розвиватися словесно-логічне мислення. Однак логіка мислення п’ятирічної дитини є ще досить своєрідною, недосконалою: малюк припускається помилок, часто не може в сукупності проаналізувати всі деталі ситуації або інтелектуального завдання, виокремити в ньому головне тощо.

   Пам’ять вихованця шостого року життя перебуває у стані переходу від мимовільної до свідомої. Дитина може легко завчити текст віршика, пісеньки. Тому вихователям необхідно звертати увагу також на розвиток смислової пам’яті старших дошкільнят.

   Особливістю емоційного розвитку малят шостого року життя є те, що вони стають більш стриманими. Діти засвоюють «мову почуттів»: міміку, жести, пози, інтонації голосу тощо.
  Малюк здатен приховати власні відчуття страху, агресії, сльози тощо.

Упродовж старшого дошкільного віку дитина набуває здатності довільно керувати пізнавальними процесами.

   Діти п’яти років можуть систематично виконувати посильні трудові обов’язки. Вони намагаються зробити щось корисне для інших, бути потрібними їм. Організація діяльності старших дошкільників, коли діти усвідомлюють, що їхня участь і якість роботи є складовою спільного результату, сприяє формуванню трудових дій.

   Процес навчання старших дошкільників супроводжується позитивними інтелектуальними емоціями. У ньому малята бачать шлях до дивовижних відкриттів. Малюки шостого року життя зазвичай з інтересом ставляться до навчання, щоправда, сприймають і запам’ятовують переважно ті завдання, які можна безпосередньо використати в художній діяльності або для гри.

   У цей період дитина починає особливо захоплено гратися. Ігри старших дошкільнят стають різноманітними та розгорнутими, їм властиве ускладнення сюжету. Як правило, ігри малят п’яти років дедалі набувають більш творчого характеру: вони вже сюжетно-рольові, моделюючі та групові. Розвиваються і різні підвиди сюжетно-рольової гри: режисерські, ігри-фантазії, ігри з правилами тощо.