Відеоконференція педагогів ЗДО (ясла-садок) "Теремок"

            У рамках відзначення Міжнародного денного толерантності та з підтримкою формування загальнолюдських моральних цінностей практичним психологом Халупняк А.І. було  проведено тренінг на тему: «Вчимося бути толерантними».

            Заняття допомогло сформувати в учасників поняття «толерантність», чутливе ставлення до оточення, суспільства, певних ситуацій,  безконфліктного спілкування, розвинути фантазію та творчі здібності педагогів.

У ЗДО (ясла- садок) "Теремок" пройшов мовний квест до Дня української писемності та мови, під час роботи педагогіки мали можливість повторити і закріпити знання із лексикології, фразеології, морфології, національної творчості, збагатити словниковий запас та розвинути логічне та образне мислення. . .

           Педагоги ЗДО (ясла-садок) "Теремок" ознайомились ще з одним цікавим поняттям - «мандала», що з санскриту означає «круг». Створюючи її, ми краще пізнаємо себе, відображаючи світ, і починаємо відчувати цілісну гармонію із ним.

           Ось і ми захотіли перевірити, який результат отримаємо, зробивши власну мандалу під час майстер-класу "Мандала любові", яка перевірила психологічний заклад Халупняк Анастасія.

      Погодьмося, саме тоді, коли ти доклав багато старань та зусиль, креативний витвір несе для тебе вагоміше значення! Мандали педагогів– фантастичні! Дякуємо Анастасії та з нетерпінням чекаємо наступних майстер-класів!  

Методична робота закладу спрямована на:

- вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;

- стимулювання творчого потенціалу педагогів;
- підвищення педагогічної культури педагогів;
- вдосконалення педагогічної майстерності;
- розвиток спеціальних умінь та навичок;

- формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

Мета методичної роботи: вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності
Напрямки методичної роботи:
•підвищення соціально – психологічної культури вихователів;
• вдосконалення педагогічної майстерності;
• сприяння в опануванні світовою та національною, мовою і побутовою культурою;
• розвиток спеціальних умінь та навичок
Принципи методичної роботи:
• педагогічна співпраця з вихователем;
• робота в режимі довіри, доброзичливості;
• творча атмосфера , стимулювання творчої активності;
• принцип допоміжно – регульованого контролю;
• надання вихователеві права вибору;
• системність методичних заходів;
• принцип "Я – повідомлень” у спілкуванні;
• щоденна допомога;
•випереджувальний характер методичної роботи

Зміст методичної роботи реалізується через такі форми:
Колективні:

- інструктивно-методичні наради;

- педагогічні ради;

- педагогічні читання;

- теоретичні семінари;

- семінари-практикуми;

- колективні перегляди освітнього процесу

Групові:

- методичні об'єднання вихователів дошкільних груп;

- робота творчих груп;

- консультації

Індивідуальні:

-наставництво;

- самоосвіта;

- взаємовідвідування;

- робота над проблемними питаннями;

- атестація

       Для того, щоб вирішити складні завдання, що по­стають перед ЗДО, методичний кабінет ретельно вивчає педагогічний колектив - що є основою створення структури методичної роботи з педагогічними кадрами. Методична робота в нашому закладі є максимально гнучкою, а саме: сприяє розвит­ку творчості, ініціативи, підвищує якість освітнього процесу. Вирішення окреслених завдань здійснюється шляхом пошуку ново­го змісту, форм і методів роботи з педагогічним колективом.

В нашому закладі стимулювання творчого потенціалу базується на принципах методичної роботи:

- педагогічна співпраця з вихователем

- робота в режимі довіри, доброзичливості

- творча атмосфера , стимулювання творчої активності

- принцип допоміжне – регульованого контролю

- надання вихователеві права вибору

- системність методичних заходів

- принцип "Я – повідомлень” у спілкуванні

- щоденна допомога

- випереджувальний характер методичної роботи.        

Форми  методичної    роботи

Традиційні форми методичної роботи

Масові форми — забезпечують удосконалення знань педагогів, сприяють виробленню єдиної педагогічної позиції щодо педагогічних систем. Для них характерні наявність постійного складу педагогів, певна спланованість і періодичність у роботі.

Цільові семінари організовуються з урахуванням потреб педагогічних працівників в ознайомленні з досягненнями науки й передового досвіду. Вони розраховані на глибоке вивчення актуальних і важливих проблем як у теоретичному, так і практичному плані. На семінарах проводяться дискусії, диспути, ділові ігри, що є школою набуття педагогами досвіду творчої роботи.

Педагогічні читання проводять з метою удосконалення й поширення передового педагогічного досвіду. Шкільні читання є першим етапом районних, обласних, всеукраїнських читань. Педагогічні читання на рівні закладу проводяться також з метою підбиття підсумків роботи закладу над методичною проблемою.

Нарада — колективне обговорення окремих питань групою осіб, які мають безпосереднє відношення до їх вирішення. Наради можуть бути періодичні і спрямовані на вирішення поточних проблем методичної роботи; короткі і тривалі.

Педагогічна рада — постійний орган управління навчальним закладом, призначений для розгляду основних питань навчально-виховної роботи. Головним завданням педагогічної ради є об'єднання зусиль педагогічного ко- лективу закладу на піднесення рівня навчально-виховної роботи, упровадження в практику досягнень педагогічної науки й передового педагогічного досвіду.

Оперативно-методична нарада — колективна форма підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі. На оперативно-методичній нараді розглядаються питання, які неможливо передбачити та спланувати заздалегідь. Такі наради проводяться з керівниками установ, педагогічними працівниками та методистами з метою оперативного обговорення окремих методичних питань, постановки поточних навчально-виховних завдань, поточного інструктування педагогів. За характером і змістом роботи їх можна поділити на три типи: інформаційні, інструктивні, звітні.

Семінар — форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їхньої кваліфікації в процесі обговорення проблемних питань, доповідей, виступів, відвіданих навчально-виховних заходів.

Семінар — форма методичної роботи, завданням якої є методична підготовка педагогічних кадрів; інформування вчителів з питань педагогічної теорії, досягнень сучасної науки, техніки та культури; знайомство з

подальшими перспективами розвитку психолого-педагогічної науки та її практичного застосування; розширення й поглиблення знань слухачів з проблем педагогіки та психології, методики викладання предмета за фахом.

Проблемний семінар — групове обговорення однієї особливо важливої та складної проблеми; організаційна форма методичної роботи з педагогічними кадрами, які об'єднані спільним інтересом до конкретних питань діяльності школи і прагненням до вдосконалення існуючої практики відповідно до рекомендацій психолого-педагогічної науки; забезпечує всебічне вивчення відповідної наукової проблеми і формує особисту позицію та практичну го- товність учасників до використання результатів наукових досліджень.

Психолого-педагогічний семінар — форма методичної роботи, яка полягає в ознайомленні педагогів з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду на основі обговорення слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень, проведених самостійно чи під керівництвом спеціалістів у даній галузі.

Групові форми

      Мобільні об'єднання педагогів за інтересами з метою створення оптимальних умов для творчих дискусій, обміну досвідом, виконання практичних завдань.

Методичні об'єднання — найпоширеніша форма підвищення кваліфікації шляхом залучення педагогічних працівників до дискусій, диспутів, вирішення проблемних ситуацій, моделювання фрагментів занять з вихованцями на основі ідей педагогічної науки й передового педагогічного досвіду. Методичні об'єднання організовуються за територіальною ознакою (в межах закладу, міські, районні); за типами навчальних закладів, навчальними предметами чи їх циклами.

Діяльність методичних об'єднань багатопланова й різноманітна за змістом, напрямками й формами. Це проведення відкритих уроків, їх самоаналіз і аналіз, конструювання й захист конспектів уроків, ділові ігри, громадські огляди діяльності і звіти вчителів, огляди літератури, презентації ідей, методичні консультації досвідчених учителів і керівників з певних тем, розробка і захист програми власної діяльності з визначеного питання, обговорення результатів контрольних робіт та ін. Існує Положення про шкільне методичне об'єднання, яке має на меті активізувати й систематизувати роботу методичних об'єднань, визначити зміст, напрямки роботи і функції його членів.

Творча (динамічна) група. Для неї характерні зацікавленість, високий рівень пошукової, дослідницької діяльності.

Творчі групи — це організовані невеликі колективи  досвідчених працівників освіти, які поглиблено вивчають розв'язувану певну наукову проблему і забезпечують творче впровадження в практику закладів висновків і положень психолого-педагогічної науки; своєрідна форма залучення педагогів і керівників закладів до творчої діяльності із упровадження в практику роботи досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.

Ініціативні групи — об'єднання педагогів, які утворюються на час підготовки та проведення важливих методичних заходів (засідання педагогічної ради, науково-педагогічна конференція, педагогічні читання тощо). У період підготовки засідання педагогічної ради або здійснення інших організаційних або підсумкових заходів ініціативна група педагогів вивчає стан актуальних проблем навчально-виховної та методичної роботи, відвідуючи навчальні заняття й масові заходи, проводить бесіди з педагогами, анкетування, узагальнює думки та побажання щодо вдосконалення певної ділянки роботи. Під час засідання педагогічної ради або проведення інших організаційно-методичних заходів ініціативна група організовує дискусію, полеміку з обговорюваних питань.

Мікрогрупа — одна з форм колективної методичної роботи, у якій, на відміну від методичних об’єднань, за визначальний критерій узято взаємну симпатію і, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Вона створюється на добровільних засадах у складі 5—7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему, певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї: проводять відкриті заняття, організовують взаємовідвідування занять, масових заходів тощо. Розв`язавши проблему, група розпадається або ж визначає нове завдання.

Школа молодого педагога — форма підвищення кваліфікації молодих спеціалістів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-х років; покликана формувати педагогічну майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів. Школа молодого педагога є тим центром, де молодий або малодосвідчений працівник має змогу формувати свій індивідуальний стиль педагогічної діяльності, отримує допомогу в побудові навчально-виховного процесу на основі науки й перспективного досвіду, відчуває радість від трудової діяльності, виховує в собі дисциплінованість і почуття відповідальності. У Школі молодого педагога ми розкриваємо і планомірно виховуємо індивідуальні педагогічні особливості, духовні сили педагога- початківця. Школа молодого педагога допомагає колективу педагогів узгодити свої методичні, психологічні й педагогічні позиції, зміцнює товариські зв'язки між колегами, робить молодого колегу володарем секретів майстерності, накопиченої поколіннями педагогічних працівників. Учитель народжується від учителя. І від того, якою увагою і турботою огорне колектив закладу молодого спеціаліста, багато в чому буде залежати його подальша доля — чи загориться він бажанням оволодіти педагогічною майстерністю, чи так і не пізнає всієї глибини труднощів і радощів педагогічної праці, а перша ж поразка змусить його опустити руки. Тому план роботи Школи молодого педагога включає в себе бесіди, різні практикуми, науково-теоретичні семінари, цілеспрямоване відвідування занять досвідчених педагогів і молодих спеціалістів, знайомство з новинками методичної літератури і літератури зі змісту й технологій предмета. За традицією в кінці навчального року відбувається презентація молодих педагогічних працівників, де молоді спеціалісти демонструють свої доробки, показують, що вміють, чого навчились. Перші успіхи окриляють і надихають. Школи передового досвіду об'єднують невеликі групи колег навколо кваліфікованого педагога. у такій Школі молоді педагоги знайомляться з творчою лабораторією свого наставника, що сприяє їхньому професійному зростанню. Крім відвідування й аналізу занять, у Школах передового досвіду практикується спільна колективна розробка окремих тем, проводяться практикуми, співбесіди з теоретичних і методичних питань.

Школи педагогічної майстерності об’єднують педагогів із високою творчою активністю. Проведення теоретичних дискусій, колективні розробки окремих педагогічних проблем забезпечують включення великої кількості педагогів у творчий пошук.

Ділова гра — метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до      реальних умов, обов'язково з динамічним розвитком ситуації, завдання чи проблеми, що вирішується, у процесі ділової гри відбувається діалог на професійному рівні, зіткнення думок і позицій, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що зумовлює появу нових знань, сприяє набуттю досвіду вирішення професійних завдань і психолого-педагогічних ситуацій.

Рольова гра нагадує ділову, але тут кожному учасникові належить певна роль чи визначено його функцію.

Тренінг - це групове заняття під керівництвом ведучого, спрямоване на відпрацьовування особистісних навичок, краще розуміння себе й інших. Будь-який тренінг має яскраво виражений інтерактивний характер, тому що розрахований на активну суб'єктну реакцію учасників (інтелектуальну, емоційну, дієво-практичну). Саме така технологія набуває вирішального значення при формуванні основ проектування у вихованців та педагогів.

Тренінг насамперед орієнтований на проблему і пошук її рішень, розвиває творчі й дослідницькі навички учасників. Знання не повідомляються в готовому вигляді, а є продуктом активної діяльності самих учасників. У центрі уваги — самостійне навчання учасників та їх інтенсивна взаємодія. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання цілком охоплюють весь потенціал людини: рівень і якість її компетентності, здібність до прийняття рішень, творчого перетворення своєї діяльності. Метою педагогічного тренінгу може стати: інформування учасників; освоєння нових педагогічних технологій; набуття нових навичок і умінь учасниками; зміна погляду на проблему; створення нової моделі процесів різних рівнів; пошук ефективних шляхів вирішення виявлених проблем шляхом об'єднання фахівців різних профілів; підвищення самооцінки учасників, ефективності спілкування з колегами.

 Індивідуальні форми

     Надання адресної практичної допомоги педагогові у розвитку його професійної програми підвищення кваліфікації з урахуванням рівня його компетентності, потреб і зацікавленості.

Наставництво як форма методичної роботи полягає в тому, що досвідчені педагоги ведуть індивідуальну роботу з молодими, малодосвідченими працівниками, передаючи їм досвід, практично допомагають у виконанні завдань (у підготовці до деяких занять чи заходів, плануванні роботи, оформленні відповідної документації). Ця допомога здійснюється шляхом порад, ознайомлення з практикою роботи наставника, технікою виконання окремих завдань.

Консультування — надання допомоги в самостійному вивченні будь-якого складного питання. За змістом консультації можуть бути як теоретичними, так і практичними. Консультування вчителів входить в обов’язок насамперед керівників закладу й керівників методичного об'єднання.

Самоосвіта — це процес, тісно пов'язаний із повсякденною індивідуальною діяльністю. Рушійною силою самоосвітньої діяльності є суб'єктивне усві- домлення педагогом об'єктивної потреби в узагальненні своєї професійної діяльності. Організація самоосвіти педагога залежить від рівня підготовки, цілей удосконалення його педагогічної майстерності й передбачає визначення проблеми, вибір раціональних форм і способів усвідомлення ма- теріалу, опанування методики аналізу і способів узагальнення власного і колективного досвіду, залучення до методів дослідницького характеру.

Взаємовідвідування занять спрямоване на обмін досвідом роботи, поширення передового педагогічного досвіду, надання допомоги в роботі.

Атестація педагогічних працівників будується на принципах гласності і суворого дотримання Законів України та Типового положення «Про атестацію педагогічних працівників України».

Індивідуальна науково-методична робота — усвідомлена, цілеспрямована, планомірна та неперервна робота педагогів з удосконалення їхньої теоретичної і практичної підготовки, необхідної для практичної діяльності.

Бесіда — з'ясування й погодження позицій, вияв незадоволення діями працівника, обговорення результатів контролю, переконання в чому-небудь. Доповідь або повідомлення — оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення.

Реферат - одна з форм письмового представлення результатів індивідуальної роботи педагога над обраною науково-методичною темою (проблемою).

Методичні рекомендації — комплекс пропозицій і вказівок, які сприяють упровадженню найефективніших методів і форм роботи для вирішення якої- не-будь проблеми.

На основі теоретичного аналізу чітко прослідковуються переваги інтерактивних форм роботи з педагогами.

Саме інтерактивна взаємодія дає можливість:

ü  створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;

ü  підвищити рівень мотивації, активності й творчості;

ü  сприяти встановленню відносин співробітництва між колегами;

ü  формувати організаторські здібності та навички спілкування;

ü  виробляти вміння приймати нестандартні рішення;

ü  аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності;

ü  набагато краще запам'ятовувати матеріал.

Такі форми роботи цікаві для педагогів, вони вносять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. Їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, використання ігрових методів допомагає зняти суб'єктивні бар'єри в спілкуванні (побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо). Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії

Інтерактивне навчання має такі переваги:

ü   нестандартний підхід до організації навчання;

ü   підвищення пізнавальної активності;

ü   активна міжособистісна взаємодія;

ü   система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності;

ü   розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі: керівник — група, педагог — учасник, учасник — група, учасник — учасник;

ü   розвиток самоаналізу й аналізу інших у процесі групової роботи.

Досягти потрібного рівня підготовки педагогів можливо за умов використання сучасних технологій, побудованих на інтерактивних формах роботи, що розвивають творчі й дослідницькі навички. Знання, набуті в досвіді, є власним надбанням людини, і надалі їх легко застосовувати на практиці.

Розглянемо деякі з форм інтерактивного навчання:

Методичний міст — різновид дискусії. Проводиться з метою формування практичних навичок. Темою, як правило, обирається одну з актуальних проблем розвитку, навчання і виховання дітей. Під час проведення методичного мосту вихователі вдосконалюють свої аналітичні вміння. Роль ведучого виконує методист або завідувач ДНЗ.

Проблемний стіл сприяє розвитку у вихователів прагнення до самоосвіти, розширення й поглиблення знань. Заздалегідь готуються питання для обговорення, список рекомендованої літератури, комплектуються творчі мікрогрупи, створюється прес-центр, який після закінчення підбиває підсумки, пропонує рекомендації й випускає методичний бюлетень.

Методичні посиденьки — форма методичної роботи, яку використовують для того, щоб створити сприятливий психологічний клімат в колективі. Пропонуються педагогам питання для обговорення, яке оголошується заздалегідь, щоб усі мали можливість підготуватися. Активне обговорення проблеми найчастіше відбувається в невимушеній атмосфері за кавою.

Методичний ринг: його мета – вдосконалення професійних знань, загальної ерудиції

Педагогічні турніри потребують попередньої підготовки. Завчасно обираються ведучий та журі. Вихователям повідомляється домашнє завдання. Потім у групах педагоги обирають капітанів та опрацьовують літературу з теми турніру, обмірковують виконання домашнього завдання. Окрім того, передбачаються  запитання, ситуації, завдання, невідомі команді, які треба буде розв'язати в ході турніру (на відміну від КВК, що проводяться за одним сценарієм).

Диспути — усний науковий спір, обговорення якогось питання публічно, перед аудиторією. Як інтерактивну форму роботи використовую, як правило, на педгодинах, де вихователі можуть висловлювати власні, часто суперечливі, ідеї, думки, точки зору.

Дискусія — колективне обговорення якогось складного питання, яке практикується під час проведення педрад та у роботі з батьками. Це критичний діалог, діловий спір, вільне обговорення проблеми, потужне з’єднання теоретичних і практичних Знань.  Наприкінці дискусії формулюється єдине колективне розв'язання проблеми або рекомендації.

Мозковий штурм сприяє розвитку творчого мислення і в цілому підвищує рівень педмайстерності. Це швидкий, рішучий наступ у грі, мета якого — групове розв'язання проблеми. Цю форму використовують під час обговорення складних проблем. Першочерговим завданням групи є процес пошуку нових альтернативних варіантів розв'язання проблемної ситуації саме у формі мозкового штурму є найбільш ефективним.

"Круглий стіл" визначають як одну з ефективних інтерактивних форм, так як до роботи залучаються різні фахівці. Слухачам заздалегідь пропонують тему повідомлень, що їх коментуватимуть запрошені фахівці; ініціюють активну участь педагогів в обговоренні проблеми. На зустрічі за "круглим столом" виносяться теми, які хвилюють слухачів, які слід розглянути ґрунтовніше. Результативною ця форма роботи є і у проведенні батьківських зборів.

Семінар — найпоширеніша форма підвищення кваліфікації педагогів. Під час їх проведення необхідно дати можливість для вдосконалення теоретичної і практичної підготовки вихователів саме завдяки їх активному включенню в роботу шляхом моделювання проблемних ситуацій, обговорення актуальних питань та спільному продукуванню педагогічних ідей, відповідно до сучасних наукових досягнень у галузі дошкільної педагогіки й дитячої психології.

 Тренінг — форма методичної роботи, спрямована на здобуття знань, умінь, навичок, корекцію установок для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Під час тренінгу створюються умови для розвитку вміння виступати перед аудиторією, вести ділову розмову, правильно поводитись у конфліктних ситуаціях.

Дуже вдалою формою роботи є психолого-педагогічні тренінги, під час яких в ігровій формі, невимушеній, приємній психологічній атмосфері педагоги можуть закріпити знання, набути нового практичного досвіду, поспілкуватися з колегами. Відомо, що термін "тренінг" має ряд значень: "виховання", "навчання", "підготовка", "тренування". Це також цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма набуття знань, умінь і навичок; розширення досвіду.

Педагогічний аукціон спрямований на активний обмін новими ідеями, думками, педагогічними знахідками; їх захист або пропаганду. На аукціоні презентуються ідеї чи проблеми, що найбільше хвилюють педагогів і щодо якої існує багато різних думок.

Вікторина – різновид пізнавальної  гри, що складається із запитань та відповідей практикуються для підвищення загальноосвітнього рівня вихователів.

Ділова гра як одна з найбільш складних і одночасно ефективних форм навчання, в практиці дозволяє відтворити реальну педагогічну діяльність, чи умовні педагогічні ситуації, програвання яких дозволяє педагогам шляхом активної взаємодії приймати са­мостійні рішення, набувати конкретних професійних умінь.

Ігри інтерактивного спрямування дозволяють створити умови для активної пізнавальної діяльності, підвищують рівень мотивації, емоційності та творчості, сприяють встановленню співробітницьких відносин між колегами, формувати організаторські здібності та навички спілкування, закріпити навички керування самоосвітою, приймати нестандартні рішення, аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності.

Прес-конференція використовується для узагальнення знань педагогів із певного розділу чи напрямку роботи.

Педагогічна студія – використовується як різновид школи перспективного педагогічного досвіду. Ця форма роботи стимулює творчих педагогів до експериментування, самостійного вирішення проблем, пошуку найбільш оптимальних методів і прийомів роботи з дітьми.

Майстер-клас – це можливість познайомитися з новою технологією, новими методиками і авторськими напрацюваннями. Під час майстер-класу ведучий показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод.

Педагогічний КВК  - форма методичної роботи, що сприяє активізації наявних теоретичних знань, практичних умінь і навичок, створення сприятливого психологічного клімату в групі педагогів. Зі складу слухачів формуються дві команди, журі, інші є вболівальниками. Команди попередньо знайомляться з темою КВК, отримують домашні завдання. Крім того вони готують взаємні жартівливі вітання по темі КВК. Керівник пропонує цікаві питання, які вимагають нестандартних рішень, безпосередньо пов’язані з досліджуваною темою.

«Акваріум» - форма діалогу, коли педагогам пропонують обговорити проблему «перед обличчям громадськості». Група обирає вести діалог з проблеми того, кому вона може довірити. Іноді це можуть бути декілька охочих. Всі інші виступають у ролі глядачів. Цей прийом дає змогу побачити своїх колег зі сторони, тобто побачити, як вони спілкуються, як реагують на чужу думку, як залагоджують назріваючий конфлікт, як аргументують власну думку, які докази своєї правоти наводять та ін.

В дошкільному закладі створюються умови для використання навичок роботи педагогів з комп’ютером. Поступово укоріняються такі форми методичної роботи як:

мультимедійна презентація,

медіазвіт,

методичне портфоліо,

ІКТ-презентації досвіду роботи педагогів за результатами роботи в міжатестаційний період, сайт закладу тощо.